| флешнетмоб: україномовний ютуб |
[листопад. 18-е, 2009|12:09 pm] |
Підтримаймо акцію "Даєш україномовний Ютуб!!!" 
Для цього потрібно написати листа на адресу: service@youtube.com
Тема: ukrainian youtube
Тест такий:
Dear Youtube Team! I am writing to express my continuing dissatisfaction with your company service. I am disappointed because on your website location list I could not find Ukraine and in language list I wasn't able to find Ukrainian language. I registered on youtube website since and still waiting for this very important update not only for me, but for millions of Ukrainians users. Obviously, to resolve the problem, I would appreciate if you will add Ukraine and Ukrainian language into your website service. Could I please ask you to look into these matters not only on my behalf, but also on behalf of other attendees, and in fact, on behalf of your company, too. Best regards
п.с. ідея хороша, та от сама форма звернення виконана некоректно. По-перше, подібні листи пишуться більш ввічливо, а не у формі вимоги (правильно хтось сказав - вони нам нічого не винні). Плюс до прохання потрібно мати і власні пропозиції допомоги проекту (наприклад групу перекладачів, які б здійснювали українізацію тексту)
п.п.с. в кого є час і натхнення написати більш грамотний текст звернення, велкам ;)
|
|
|
| маразм крєпчал |
[листопад. 16-е, 2009|02:16 pm] |
Вважаю Вікіпедію хорошим і корисним ресурсом. Але україномовна її частина доводить, що нам ще боротися і боротися з проявами українського нацдибілізму.
В статті про народний танець гопак чиясь рука нє дрогнула написати такє (Вся стаття)
Виявляється то все не жарти. І фраза "Нижній брейк? Ти дурак, це ж гопак!" являється не анекдотом, а дзеркалом в історію походження цього різновиду хіп-хопу. І як прикро, що ні в англомовній Вікіпедії, ні в будь якій іншій, таких відомостей немає. В статтях про брейк-денс посилань на гопак відшукати не вдалося. Втім як в англомовній версії статті про гопак теж. |
|
|
| як можна опозоритися завдяки рекламним технологіям. урок 1 |
[листопад. 14-е, 2009|05:57 pm] |
Добре що це прибрали з поля зору публіки. Бо споглядаючи такий собі симбіоз тонкого смаку і відчуття стилю, в голові виникає лише дві думки:
1. Не що інше як злий підступ ворогів рекламованого об'єкта;
2. Що подумають іноземці коли побачать предмет української гордісті....
Але коли в око впав оцей варіант PR-технологій, відлягло від серця.
п.с. от чому у людей вистачає мізків робити всяческі дурниці, коли в інших виходить їх не робити....... |
|
|
| “Кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися” (с) |
[листопад. 13-е, 2009|01:28 pm] |
“Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” (Остап Вишня. 1957; із
передсмертного щоденника).
Сьогодні вже 120 років від дня народження Павла Губенка, відомого під псевдо Остапа Вишні.
Цей пан є одиним з найталановитіших скарбів світової гумористичної традиції. Півцарства віддала б за можливість поспілкуватися з ним хоч кілька хвилин.
"Мисливські усмішки", "Моя автобіографія", "Перший диктант", "Дещо з українознавства".......
А "Самостійний смітник" взагалі вартий окремої уваги. Це і цяцька для українофобів, якою вони вимахують вище неба щоб довести нікчемність, яких їм завгодно, моментів українськості. І привід для недалеких українофілів щоб звинуватити Вишню в яких їм завгодно, гріхах. А ще це крутий приклад глибини таланту майстра. Бо треба мати справжній талант аби зробити пародію на пародію так, щоб усі навколо не "підкопалися".
"Смітник" був написаний якраз після 10 років сталінських таборів, куди його заперли в 1935-му, і "випустили" в 45-му. У письменницьку контору, з чітким наказом реабілітуватися в очах партверхівки. От і реабілітувався. І хто зна що насправді він мав тим на увазі.... |
|
|
| політичне |
[листопад. 6-е, 2009|10:34 pm] |
Сподобалася стаття Сергія Притули, а саме ті рядки про дві його заповітні і нездійсненні мрії:
Перша "......Аби в Україні можновладці розікрали все, що тільки можна – землю, фабрики, заводи, шельф Чорного моря й грибниці в поліських лісах. Таким чином, коли красти вже буде нічого, вони щільними колонами залишать органи законодавчої та виконавчої влади, а на їхні місця такими ж щільними рядами прийдуть фахівці, позбавлені яскравого політичного забарвлення, але з усвідомленням ролі чиновника в житті держави, суспільства." - після підкресленого можна додумувати свої варіанти.
І друга "........Щоб у боротьбі за симпатії електорату кандидати в президенти та охочі потрапити до парламенту перестали викидати мільйони на «наружку» (зовнішню рекламу), а спрямували кошти на реальні справи, замість поліграфічних обіцянок......." - тут вже додумувати нема чого й нащо.
В тому ж таки номері Тижня Ігор Жданов у статті про вибори і все що їх стосується, розмірковує над можливими варіантами їхніх результатів. Як би не нудило від цієї теми, фактично її не уникнути, ібо кому як не нам потім розгібати послєдствія. В принципі все їм сказане загальновідоме і зрозуміле, і все ж таки "...ця виборча кампанія буде найбруднішою в історії України" - ось ключовий месідж на який намотуються всі інші. А перспективи дефолту, системного банкрутства банківської системи чи катастрофічний обвал гривні - це лише чергові страшилки чи реальні "заходи" впливу на хід президентських виборів? З огляду на останні події, мєня тєрзают смутние сомнєнія. Тут вже Притула зі своїми мріями нєрвно курить бамбук.
Що реально хвилює, так це тенденції нашого суспільства, яке схильне поводитися як стадо нерозумних овець. І являти світу чудєса масового падіння в паніку та істерію з перших-ліпших причин. Стадом легко керувати. Чи можна тут втішатися ніцшевським "в стадах нема нічого хорошого, навіть якщо вони йдуть за тобою" хз............
|
|
|
| ложка оптімізму |
[листопад. 2-е, 2009|11:24 am] |
Осінь це завжди прекрасно. Пора всеохоплюючої ностальгії та мрійливого трансу в які беззастережно кидають нас плантації жовтогарячого листя під ногами і над головою. Табуни хмар в глибокому і осінньо-синьому небі, теплі вельветові жакети з різнокольоровими шаликами в тон настрою і колготкам. Запашні кавові посиденьки в затишних закутках осіннього міста, шурхотливі сторінки улюблених книг, краплі дощу на носі і малиновій парасольці..... А ще павутиння в росі, соковитий і холодний виноград, запах паленого листя та фрагменти кольорових снів що губляться в густих осінніх туманах....
І пофіг що за вікном тепліше ніж в тому приміщенні де тобі доводиться працювати. Що в сусідньому відділі зі стелі відрами падає вода, вона виливається прямо з вентиляційних люків, бо наші відповідальні і гіперпрацьовиті сантехніки ціле літо перевіряли справність водопровідних труб і тепер ми маємо змогу моржувати просто на роботі. Пофіг що містом гуляє ІстЕрІя епідемія пов'язок, зате якраз в такі моменти люди стають добрішими і живуть яскравіше (а раптом завтра тойво, треба терміново радіти життю))
Такшо ця часниково-лимонно-медова осінь не така вже й поганенька, главноє, додавайте до неї побільше барвів, хорошої музики, привітних посмішок, гарячих поцілунків і теплих слів, а з цим набором ніякі антибіотики не зрівняюцця ;)
|
|
|
| неуки чи нахаби? |
[жовтень. 29-е, 2009|04:29 pm] |
Мене починає тіпати коли зустрічаю словосполучення "на Україні" (на Украине).
Можна скільки завгодно перераховувати всі "за" чи "проти" такого поєднання слів, правильність чи не правильність, природність чи неприродність, звичність-незвичність абощо. А в мене виникає непереборне бажання взяти велетенську мухобійку і тріснути кілька разів горе-писакам по сраці по пальцях, щоб наступного разу не хотілося такого робити. |
|
|
| гвавт |
[жовтень. 13-е, 2009|12:10 pm] |
Ранок. Передробоча метушня біля ст. метро Лісова. Відриваюся від натовпу що висипався з новоприбувших тролейбусів-маршруток, і швиденько прямую до продуктового базару, десь на початку має бути ятка з різноманітними горішками та сухофруктами. Там неспішно хазяйнує чорнокучерява особа чоловічого роду і кавказької зовнішності. У нестримному бажанні накупити собі поживної продукції і встигнути на роботу застигаю в очікуванні коли на мене звернуть увагу.
- Чєво вам, девушка?
- Горішків
- Скока?
Згадуючи що в кишені лише 20 гривень, а до найближчого банкомату геть неблизько, прикидаю що якщо брати по 50 гр. різних видів, то це буде не тільки корисно але й різноманітно, починаю:
- 50 грамів мигдалю.......
- Ха, ви аткуда прієхалі?
Від подиву різко замовкаю і втуплююсь на нього нераздупльонним поглядом.
- А що, у вас товар кілограмами продається?
- Да.
- А чому на цінниках грами зазначені?
- Я што, абязан пєрєд вамі атчітивацца?
- Я ваш покупець, і маю право ставити питання
- Вот закончу раскладиватса тагда і буду разгаварівать.
Вже повільніше прямуючи до метро хаотично розмірковую над тим, з якого дерева звідки ж я могла приїхати, чи не надто я нахамила вельмишановному крамарю, і чи не повернутися мені назад і дати по пєчєні вибачитися за своє хамство. Але потім згадала що через кілька хвилин після моїх вибачень обов'язково з'являться побратими пана крамаря й подякують мені ще краще. Чула, так завжди буває....
Пригода минула а роздуми залишилися. Так в чьом же сіла брат? А правда де?....
|
|
|
| на тв! |
[жовтень. 11-е, 2009|12:46 pm] |
|
|
|
| і це тільки початок |
[серпень. 22-е, 2009|05:53 pm] |
Ще один доказ того, що наші хлопці всім хлопцям хлопці
з.і. тримаємо кулаки |
|
|
| ІДЕЯ ФіКС |
[серпень. 17-е, 2009|02:32 pm] |
Загорілася ідеєю з фото на документи у вишиванці!
Паспорт, закордонний паспорт, студентський (ех, вже пізно), водійські права, читацький квиток і купа різних інших посвідчень.........
Хочухочухочухочухочу.
ібо нєфіг прибирати графу про національність
Бо це красиво, ідейно і цікаво.
Цікаво подивитися на вирази облич іноземних прикордонників (особливо деяких очінь дружних до України держав), подратувати деяких нідальокіх землячків в ріжних пунктах їхнього обітанія,
подивувати друзів-іноземців..........
Та мало для чого це може знадобитися.
*пішла підбирати фасон крутезної вишиванки* |
|
|
| Червонодібровське |
[серпень. 5-е, 2009|10:53 am] |
Повернулася з червонодібровського раю для шукачів пригод.
Два тижні без проблем і зайвих думок.
Чотирнадцять днів суцільного позитиву, шалених тренувань і спілкування з бомбезними людьми.
|
|
|
| антипіар |
[липень. 8-е, 2009|12:09 pm] |
Шукала інформацію про вартість навчання в українських вузах. Переглядаючи запропоновану гуглом купу посилань на цю тему, надибала статтю інтернет-видання "Панянка". Пробіглася поглядом по наведеній таблиці цін і зупинилася на останньому реченні статті: "А є заклади, які ще не вирішили, наскільки їм варто підняти ціни. Серед них – Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Вартість навчання у Могилянці не наводимо, оскільки не рекомендуємо українцям цей заклад."
www.panianka.info/_na_skiljki_podorozhchalo_0_0_0_1229_2.html
Цікавенно?
От і мені до сверблячки у вусі стало цікаво, чим же так обідила Могилянка автора статті стало дивно, це через високі ціни абощо.......
Хоч би пояснили чому :)
|
|
|
| про слем |
[липень. 2-е, 2009|11:19 am] |
Слем - це коли поезію перетворюють в цирк на дроті.
Або цирк на дроті маскують під поезію.
|
|
|
| країна мрій 2009 |
[червень. 25-е, 2009|05:25 pm] |
Щойно нарила ( розклад )
на суботу.
Якось в мене не складалося минулі роки потрапити на цей фестиваль, хоча в 2008-му й була , але лиш один день і то навіть не у вишиванці. Цьогоріч, правда, замість вишиванки буде юката, але так як це міжнародний етнічний фест, то в атмосферу я впишусі)
Приходьте всі, буде весело!
|
|
|
| муай тай |
[червень. 17-е, 2009|11:17 am] |
В Україні цей вид бойового мистецтва з'явився лише на початку 90-х. Але встиг обрости нескінченними легендами, чутками і побрехеньками.
Охарактеризувати його можна як жорстке але красиве й ефективне єдиноборство.
Звичайно, тодішній, автентичний муай тай (який мав назву пахуют) не порівняти з адаптованим теперішнім. В спортивному варіанті є чіткі правила, замість намотування мотузок на руки одягають рукавички і таке інше. До прикладу, в старому варіанті муай таю відомі 180 бойових прийомів, в той час як в сучасному - всього 30. Але ті традиції які залишились збуджують шалену цікавість.
( А саме )( А саме )( А саме )
|
|
|
| смачного! |
[червень. 10-е, 2009|12:04 pm] |
Вибігла купити собі на обід якихось нудликів, і шо я увиділа на вітрині хлібного магазина в центрі Києва:
Цікаво, це новий виток рекламних технологій такий? Тоді там не вистачає таблички з надписом "Ням-ням, сам їм і вам раджу" а далі справа за малим, ще кілька вгодованих тарганів, які будуть задоволено ворушити вусиками і відбою від покупців не буде. Ляпота! І респект місцевим мерчендайзерам, беріть на озброєння цю ідею, таваріщі.
|
|
|
| dreams |
[червень. 9-е, 2009|01:48 pm] |
Східна мудрість каже, що не треба боятися тяжких снів, бо вони - це наші проблеми, які залишають нас назавжди.
Тоді виходить, чудові сни то посланці чарівних миттєвостей, які чекають нас в майбутньому.
ролик перецупила в ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) tryagaine
|
|
|
| літо |
[червень. 3-є, 2009|02:28 pm] |
Тихше, вишні!
Хрущ на стелі
А я кішка.
Віриш?
Нишком
Всі пастелі
Ніби змито,
Знову літо.
|
|
|
ditzy
annoyed
weird
